Правило двадцяти хвилин: як почати, коли не починається

Буває так: справа невелика, зрозуміла, важлива — а сісти за неї неможливо. Ти кружляєш навколо, знаходиш інші заняття і надвечір злишся на себе. Саме для цієї точки й придумано правило двадцяти хвилин.

Сенс простий: ти домовляєшся із собою не зробити справу, а займатися нею двадцять хвилин. Після цього можна зупинитися — чесно, без відчуття провини. Часто саме цей дозвіл і дає змогу почати.

Правило працює не тому, що двадцять — чарівне число. Воно працює тому, що прибирає головну перешкоду: страх, що справа поглине весь день.